5 липня 2017

Збігати по пиво: що таке український Beer Running Club і як алкоголь поєднують зі спортом

Лана Світанкова – блогерка та мандрівниця, а ще – ентузіастка у питаннях поширення пивної культури в Україні. Окрім роботи у пивоварні VarVar та над журналом Beer Box, Лана організувала ще й доволі незвичну річ – Beer Running Club. Platfor.ma поговорила з нею про те, як поєднати такі різні, на перший погляд, заняття, як біг і пиво, про те, як виникали подібні ініціативи за кордоном, і про те, хто ж і чому бігає за пивом відстань дещо довшу, ніж до найближчого магазину або пабу.

 

 

– Що взагалі таке Beer Running Club?

 

– Пивний біговий клуб – це зібрання людей, які люблять і бігати, і пиво, та позбавлені будь-яких упереджень щодо цього поєднання. В Європі та Америці це дуже розповсюджена практика. Ніхто не вважає, що випити келих або два пива після занять фізичними вправами – це щось крамольне. У кожного є своє поняття здорового способу життя: для когось це повне виключення з раціону алкоголю, фастфуду і так далі, для когось – просто харчування у своє задоволення без надто шкідливих продуктів. Кожен обирає своє. Є безліч досліджень, які запевняють, що нема нічого поганого в тому, щоб споживати пиво після фізичного навантаження.

 

 

– Як це почалось?

 

– У такому вигляді цей рух почався в Америці приблизно сім років тому. Одного чоловіка покинула дружина, зрозуміло, що радості з того було мало, і щоб якось збадьоритися, він почав бігати. Адже коли ти біжиш, то не думаєш про те, що тебе турбує. Люди, котрі давно і багато бігають, звісно, примудряються думати про щось своє під час бігу, як-от Муракамі пише, що коли біжить, то мало не вигадує сюжет нової книжки.

 

Але коли людина тільки починає бігати, то думає лише про одне: «Правою-лівою, дихаємо носом…» І це утворює в голові півгодинний дзен. Ти не думаєш ні про що – ні про роботу, ні про якийсь клопіт. Коли я почала бігати, це мене надзвичайно розвантажувало. Я зловила кайф саме від оцього, бо ти реально ні про що не думаєш, окрім того, що біжиш. Концентруєш свою увагу на русі – і все.

 

Тож, наш герой попросив свого сусіда, щоб він теж почав з ним бігати, бо той був спортсменом. І якось після пробіжки вони зайшли в бар на пиво і зрозуміли, що це – воно. І без того непоганий напій перетворюється на амброзію, нектар богів… І це реально правда! От вони й вирішили – а чому б не зробити клуб?

 

Ми наслідуємо цю схему. Збираються люди, котрі біжать приблизно п’ять кілометрів – можна більше, можна менше. Кожен в своєму ритмі – ми не біжимо наввипередки. Я завжди намагаюсь бігти з останньою людиною – по-перше, аби їй не було неприємно, а по-друге – щоб нікого не загубити. На фініші всі отримують свою пивну «медальку». Далі компанія спілкується, хто хоче – залишається на ще один келих.

 

 

Американський біговий клуб називає себе організацією з науковим підходом. Якось в іспанській Гранаді один професор посперечався зі своїм братом стосовно впливу пива на організм. Вони провели експеримент: взяли групу спортсменів, яких змусили займатися фізичними вправами, бігати, пітніти в закритому приміщенні. Потім половину контрольної групи поїли водою, а інша група пила пиво – келих-два найлегшого світлого. Далі вчені робили заміри результатів зневоднення. Бо основним аргументом противників пива у тандемі зі спортом є те, що алкоголь зневоднює. І виявилось, що врешті-решт різниці немає. Наступного дня спортсмени так само були здатні бігати чи не бігати далі. Завдяки вмісту алкоголю пиво має ще й легкий ефект розслаблення для м’язів. До того ж, в ньому є вітаміни і солі, яких немає у воді. Тому є думка, що у випадку атлетів пиво навіть краще, ніж вода, бо відновлює сольовий баланс. Так що люди з американського клубу завжди перший келих підіймають «за професора».

 

Ми за професора не п’ємо, а просто зустрічаємось, бігаємо, тамуємо спрагу, п’ємо, відпочиваємо. Можна уявити, що уся наша тусовка говорить лише про пиво – але ні, це дуже різні люди. Є пивні фанати, є й ті, хто п’є винятково з нами. Це маленьке об’єднання людей, які поділяють певні ідеї.

 

Наша головна мета – донести суспільству, що не всі бігуни «злобні ЗОЖ-ники», і не всі, хто п’є пиво – це великі неповороткі чоловіки, які лиш сидять на дивані і дивляться футбол. Є люди, які посередині й отримують задоволення і від того, і від того.

 

 

– Чи важливо, яке саме пиво пити?

 

– Немає різниці, яке це пиво. Ми нікого ні до чого не змушуємо і взагалі проти будь-яких обмежень.

 

– Які є приклади пивних бігових клубів за кордоном?

 

– Найстаршим подібним клубом вважають Hash House Harriers. Вони бігають вже дуже давно. Цей клуб організували британські офіцери на території теперішньої Малайзії. Вони вирішили бігати щопонеділка, аби боротись з похміллям. У неділю вони дуже гарно відпочивали, а в понеділок збирались бігати. Це був не просто забіг, а щось на зразок гри «Наздожени зайця». Вони призначали когось з-поміж себе, хто буде зайцем, а той вже обирав довільний маршрут. Далі він біг, а решта його доганяла. Врешті-решт, вони закінчували в якомусь пабі і замикали коло. Зараз цей клуб міжнародний і має понад дві тисячі відділень по всьому світу.

 

В Америці немає якихось централізованих клубів, вони всі окремі, але є дуже багато бігових клубів при пивоварнях. Зараз це набуває організованих форм, з’явились Craft beer running series – це серія забігів в різних містах. До того ж такі заходи відбуваються з доброчинною метою.

Один з найвідоміших клубів – це Mikkeller running club. Його заснував пивовар з Данії, а зараз клуб має близько тридцяти відділень у всьому світі. Вони бігають щомісяця, а раз на рік влаштовують у Копенгагені величезний пивний фестиваль, запрошують бігунів і влаштовують змагання.

 

Дуже часто учасники таких клубів у фірмовій атрибутиці беруть участь у «звичайних» марафонах, їздять світом, демонструють брендовані футболки.

 

– Пиво варто пити лише після забігу чи можна до або й під час?

 

– Я категорично проти вживання алкогольних напоїв до фізичного навантаження. Це погано впливає на організм, особливо непідготовлений. Є дослідження про те, що робить з організмом «Пивна миля» – і вразливим краще це не читати. Це такий забіг довжиною в милю, тобто 1600 метрів, який зазвичай проводиться на стадіоні: чотири кола, на кожному з яких учасник випиває 0,3 пива. Загалом він випиває 1,2 літри пива – і все це на швидкість. Світовий чемпіон робить це за 4 хвилини 34 секунд –  мало хто так бігає навіть без пива. Переможці подібних забігів зазвичай професійні атлети, тобто пиво їм абсолютно не заважає ставити рекорди.  Але я категорично проти подібного спорту, бо це справді значне навантаження на організм. Не кажучи про те, що це ще й неестетично. В офіційних правилах «Пивної милі» є пункт про те, що якщо тебе знудило, то ти просто біжиш додаткове коло.

 

– Хто може стати учасником Beer Running Club?

 

– Ми намагаємося бігати раз на два тижні. Наразі цей інтервал вдається витримувати. З нами бігають банкіри, працівники ІТ-сфери, журналісти, фрілансери… Можна навіть бігати й не пити пиво – у нас бували і такі випадки. Учасники клубу приводили своїх друзів, котрі потім пили просто каву або чай.

 

 

У нас є частина людей, які бігають постійно, ті, хто з’явився одного разу і все, й ті, хто ротується залежно від сезону. Наприклад, взимку багато хто перебирається у спортзали, а ми вперто бігаємо на вулиці, навіть якщо нас лише четверо. Наразі найбільша кількість учасників забігу налічувала 15 осіб – це було під час презентації нашого «бігового» пива. Минулого року я власноруч виростила кущик хмелю, ми зібрали шишки і зробили показову варку, щоб продемонструвати, що пиво можна зробити навіть в каструльці. Воно вистоялось, його підключили на кран і розливали безкоштовно усім, хто прийшов на презентацію. Ось тоді у забігу брали участь 15 осіб. Пиво, до речі, випили за дві години.

 

14 квітня пивний біговий клуб відсвяткував перший день народження. За рік з нами бігали загалом 166 людей. Пробігли ми не менше 850 км, адже не пропустили жодного забігу. А ще ми потрошку сунемо в бік нових рекордів і не завжди бігаємо традиційні 5 км. Наприклад, кілька учасників клубу в серпні робитимуть виїзне засідання на Chornohora Sky Marathon – бігтимуть 23 км Карпатами. Фінішуватимуть, звісно ж, на пиві.

 

Дуже смішно, коли ми бігаємо навколо Райдужного озера на Лівому березі. Влітку там усі сидять з шашликами, з пивом і весь час звучать коментарі: «Куди ж ви біжите, кидайте цю фігню, ось пиво!» І ми такі: «Так ми ж на пиво і біжимо!» У людей є цей стереотип: якщо сидиш, п’єш десь пиво, а повз хтось біжить – це означає, що то суворий спортсмен, позбавлений радощів життя. Я не знаю, як це викорінювати і чи потрібно. Але хочеться, щоб більше людей були відкритими до різноманіття і не мислили стереотипами.