21 лютого 2017

Пересадіть мене, будь ласка: як Бразилія стала одним зі світових лідерів трансплантології

Ми всі або потенційні реципієнти донорських органів, або донори. Як пощастить. У світі існує декілька моделей транспланталогії. Перша – так звана «презумпція згоди», коли людина після смерті автоматично вважається такою, що погодилася стати донором. За «презумпцією незгоди» все навпаки, особа має оформити своє бажання донорства. Саме другий варіант запропонований у законопроекті №2386а-1, який Верховна рада прийняла у першому читанні в 2016 році. Platfor.ma поговорила про непрості етичні та юридичні питання з Вашингтоном Фонсекою, бразильським адвокатом-спеціалістом у сфері трансплантології – країни, що посідає одні з перших місць у світі в цій сфері.

 

Фотографія: depositphotos.com

– Яким чином бразильський уряд змінював ментальність суспільства щодо трансплантації?

 

– На популяризацію трансплантології були направлені рекламні кампанії в інтернеті, по телебаченню, на білбордах. За все це відповідає Міністерство охорони здоров'я. Однак сьогодні Бразилія стикнулась із кризою, тож, на жаль, масштаби такої соціальної реклами дещо зменшились.

 

Вашингтон Фонсека

– Які переваги має презумпція незгоди? Чи не вважаєте ви, що презумпція згоди була би більше ефективною?

 

– Ми намагались запровадити презумпцію згоди в Бразилії, проте це взагалі не спрацювало. По-перше, громадськість була дуже занепокоєна, оскільки в Бразилії ми маємо конституційне і цивільне право, яке поважає права людини не тільки під час життя, а і після смерті. Це інтимна справа кожного.

 

Люди були дуже занепокоєні з приводу наступного: чи будуть їх бажання враховуватись після смерті, чи буде шануватись пам'ять – ця дискусія набувала великих обертів. У населення це викликало підозру, оскільки вони думали, що саме презумпція згоди спровокує чорний ринок трансплантації. Через це уряд змушений був відмовитись від свого наміру. Тому зараз, щоб стати донором, необхідно обов'язково заявити про своє бажання під час життя спеціальним органам або вашій сім'ї. Але навіть цього недостатньо, Ваша сім'я повинна погодитись, щоб ви стали посмертним донором. Ваші батьки, брати, сестри, подружжя чи будь-яка людина, яка є близькою, повинні зареєструвати даний дозвіл в системі для того, щоб загиблий став донором.

 

Я також став реципієнтом, мені трансплантували нирку. Завдяки цьому тепер я живу абсолютно повним життям, подорожую по світу, займаюсь роботою. З точки зору дієти – жодних обмежень, навіть стосовно алкоголю. Єдиною умовою є вживання таблеток, які я приймаю під час обіду та перед сном. До того ж все це для мене абсолютно безкоштовне. Таблетки коштують $1000 в місяць, проте їх вартість повністю покривається країною. Існують лабораторії, які виробляють ліки саме для уряду. До речі, це безкоштовно як для громадянина Бразилії, так і для іноземця, який лікується державою в Бразилії.

 

– Як ви вважаєте, в чому секрет здорової нації?

 

– Існує одна річ, яку важливо знати. Я зараз говорю не про трансплантацію, а про стан населення загалом. Належний рівень здоров'я населення, медичне обслуговування, превентивні заходи: здорова їжа, фізична активність, – і ви ніколи не побачите людину в кабінеті у лікаря. Тому треба підтримувати цих людей за межами лікарні. Таким чином уряд покращить якість життя і зекономить свої ж гроші на лікуванні.

 

В Бразилії існує цікава річ. Припустимо, у вас є страховий поліс. Якщо ви при цьому відвідуєте спортзал або програми, які включають в себе фізичну активність, харчуєтесь корисною їжею і демонструєте страховим компаніям, що ведете здоровий спосіб життя, то вони надають вам знижки 20-30%. І я думаю, що це надзвичайно розумна річ, щоб робити націю здоровою та допомагати економити гроші.

 

– Що ще сприяє розвитку трансплантології в Бразилії?

 

– Наприклад, в аеропортах передбачена система, яка покращує доставку органів в різні міста. Я особисто приймав участь в одному з таких польотів в Ріо-де-Жанейро. Перед тим, як зайняти своє місце, я побачив людину з Міністерства охорони здоров’я із спеціальною коробкою для транспортування органів. Ми використовуємо повітряні сили держави та комерційні авіалінії для максимально швидкого і якісного рівня транспортування органів.

Фотографія: depositphotos.com
 

– Що ви може сказати з приводу порушення прав людини під час трансплантації?

 

– В Бразилії таке є рідким явищем. Незважаючи на те, що моя країна дуже схожа з Україною в плані корупції, існують речі, які суворо заборонені. Незважаючи на корупцію, в цій сфері гарантується бездоганна робота у відповідності до суворих правил.

 

Єдина проблема – коли ми зіштовхуємось із боротьбою сім'ї. Оскільки існує ситуація, в якій вони загубили того, кого любили, їм важко зробити рішення, чи вони дозволяють трансплантацію органів для інших людей.

 

Психологічний стан рідних померлих осіб – це проблема. Дозвіл від них має бути отриманий в максимально короткі строки після смерті, а це інколи майже неможливо через стан родичів. Окремо треба зробити акцент на отриманні дозволу від родичів, близькі яких ще живі, але є стовідсоткове медичне заключення про те, що особа помре найближчим часом.

 

– Яке ставлення церкви до трансплантації?

 

– Людям важливі певні служіння для пам'яті донора. Це робиться здебільшого для його родини. І це правильно, навіть якщо не дивитись через призму релігії. Віра просто допомагає усвідомити, наскільки важливо надати органи загиблих людей тим, хто потребує їх. Це безперечно сприяє душевному комфорту та вшановує пам'ять людей, які стали донорами. Також це стимулює інших людей та дає розуміння, що це дуже важливі речі, які необхідно обоготворити задля розвитку трансплантації.

 

Католицька церква підтримує трансплантацію. Єдина проблема, з якою ми зіштовхнулись, зводилась до протистояння Свідків Єгови. Оскільки вони переконані, що якщо ви отримуєте кров та її компоненти, ви не зможете потрапити до раю. Таким чином, існує багато людей, які вмирають через свої переконання.

 

Я вірю в Ісуса, я християнин. Але ми повинні бути раціональними. На мою думку, релігія виконує функцію розради, що забезпечує людині психологічний та духовний комфорт. Від віри людина отримує силу під час труднощів.

 

Я впевнений, що ми повинні бути всеосяжними. Ми повинні розуміти науку і ті переваги, які вона нам дарує. Релігія не повинна ніколи, ні в яких ситуаціях впливати на вибір людини. Коли релігія намагається вплинути на науку – це страшно.

 

– Що ви можете сказати про трансплантацію стосовно дітей?

 

– Якщо ми говоримо про таку трансплантацію, то існує дві ситуації: живі донори і померлі донори. В Бразилії не існує живих донорів-дітей. Проте від померлих трансплантація є легальною – за умови, якщо ви маєте дозвіл сім'ї. Якщо у вас немає згоди обох батьків – трансплантації не буде.

 

– Що Ви можете сказати про медичний туризм, який пов'язаний із трансплантацією?

 

– Незалежно від того, чи є Бразилія вашим постійним місцем проживанням, чи ні, вам надано право користуватися медичною допомогою і трансплантацією, – у вас аналогічні права із громадянами.

 

Звичайно, у нас є проблеми у медичній сфері, проте в цілому система працює дуже добре. Навіть якщо ви проїжджаєте транзитом і вам стає погано, то вам буде надана кваліфікована допомога до тих пір, поки ви будете її потребувати – абсолютно безкоштовно.