31 січня 2017

Переробити добро: завдяки кому пластик втрачає шанси знищити нас усіх

Переробка пластику залишається однією з найсерйозніших проблем екології. Але виявляється, що робити корисні речі у цій справі можуть не тільки великі наукові центри чи глобальні корпорації, а й звичайні ентузіасти. Platfor.ma розповідає, як українці підтримують глобальний тренд, за яким сміття перетворюється на корисні речі.

 

Фотографія: preciousplastic.com

Як полюбляв говорити мій викладач соціальної екології, професор Олександр Салтовський, коментуючи пагубні техногенні впливи людини на довкілля: «Не хвилюйтеся ви за планету, вона виживе, а от люди – навряд чи». Планеті – мільярди років, у той час як людству – мільйони. Не варто себе переоцінювати.

 

Американський актор та письменник Джордж Карлін якось теж у дусі правдивої іронії пожартував на цю тему: «Ми такі зарозумілі. Зараз всі щось рятують. “Врятуйте дерева, врятуйте бджіл, врятуйте китів, отих слимаків теж врятуйте”. І найгучніше: врятуйте планету. Яку планету?! Та ми навіть не знаємо, як про себе попіклуватись! Я так втомився від цього лайна».

 

Судячи з темпів зростаючого забруднення та статистики, часу аби врятувати себе у нас лишилося не дуже багато. На одну людину у рік припадає 271 кг пластику.  У 2016 році було вироблено 311 млн т пластику, з яких менше 10% переробляється. В океан щорічно потрапляє 9 млн т пластику. При цьому пластик і поліетилен розкладаються 450-1000 років. Тобто не у нашу зміну.

 

І ще одна вражаюча цифра: близько 7% території (більше 42 тис. кв км) України займають сміттєзвалища. Це як площа Данії.

 

Дейв Хаккенс, автор проекту Precious Plastic

Можна вічно говорити про те, що потрібно сортувати пластик. І навіть годинами сперечатися з сусідами, які його не сортують або говорять, що в цьому немає сенсу, бо у нас не існує/не будуються заводи по переробці пластику. Але один 27-річний дизайнер з Нідерландів Дейв Хаккенс вирішив розвіяти міф, що переробка пластику – це справа великих підприємств.

 

Він сам розробив та створив у себе вдома верстат та майстерню з переробки пластику. Технологія дещо схожа на 3D-принтер, який перетворює перечавлений пластик на різні побутові речі: вази для квітів, абажури, корзини, канцелярські планшети, комплектуючі. Свій винахід Дейв назвав Precious Plastic – «Дорогоцінний пластик».

 

 

Дейв займається цим з 2013 року, та отримав на цей проект грант у 10 тис. євро. Але все починалося просто як дипломна робота в Академії дизайну. Його система складається з шредера, екструдера, установки лиття під тиском і фрезерного верстата. Все це перероблено з промислових моделей. І ось як це працює.

 

 

А потім Дейв просто взяв і виклав безкоштовні креслення свого винаходу та покрокові інструкції  у вільний доступ, що дозволить запустити таку чи схожу машину кожному бажаючому. Sharing economy у дії. На сьогодні йому вдалося ініціювати рух локальних переробників пластику та знайти послідовників у Німеччині, Індонезії, Південній Африці, на Мальдівах, Мексиці, а також в Україні.

 

У нас послідовниками руху Precious Plastic стали Львів та Одеса. У Львові це проект Zelenew, засновником якого є Іван Нестеренко, а у Одесі – Precious Plastic Ukraine, засновник Євген Хлєбніков.

 

Обидва проекти соціального бізнесу починалися з краудсорсингової кампанії. Zelenew зібрав на Великій Ідеї близько 84 тис. грн, та стартував на початку 2016, Precious Plastic Ukraine зміг здобути на платформі «Мой Город» близько 12 тис. грн, стартував у кінці 2016, а зараз бере участь у конкурсі ІТ-проектів Egap Challenge

 

На сьогодні Zelenew – це майстерня, що має за мету переробляти  півмільйона пластикових пляшок на рік у дизайнерські речі: декор, світильники, крісла, контейнери для сміття. Один з прикладів їх роботи – декоративні інтер'єрні модулі Remix. Як описують їх самі розробники, це «гібрид полички, гачків і дзеркала з цікавою фактурою і кольорами, успадкованими від корпусів старої електроніки».

 

 

 

А засновники одеського проекту Precious Plastic Ukraine працюють над переконанням жителів міста, що пластик – це дорогоцінний ресурс, йому потрібно лише дати другий шанс. З невеликого гаража починалась їх майстерня, куди жителі міста зараз можуть приносити свій пластик. А тепер ідеолог проекту Євген Хлєбніков планує проводити воркшопи з екологічної освіти, аби сприяти переосмисленню цінності пластика в головах людей – зі «сміття» на «сировину».

 

Найближча мета Precious Plastic Ukraine – виробляти з переробленого пластику паркові дизайнерські меблі для міських просторів, які не бояться дощу та сонця. За зразок у них – подібні дерев’яні урбан-меблі.

 

 

Аби залучити жителів міста до здачі пластику, активісти планують створити Прозорий фонд пластика, куди охочі можуть принести все, що їм непотрібно. По кількості зданого пластику формується віртуальний рахунок користувача. 50% сировини йде на створення вашого об’єкту, а ще 50% – на витрати по виробництву.

 

Precious Plastic Ukraine планують розвиватися як у соціальному напрямку, так і у комерційному. Приклади можливих проектів: зробити меблі на кожну станцію Укрзалізниці, лавочки для міських просторів, крісла. До речі, на одну лавочку потрібно 25 кілограм пластику. А пластикова пляшка – 40 грам. Тобто всього 625 пустих пляшок – і з’явилась лава.

 

Тож ось, наприклад, досить реальний варіант монетизації соціального проекту: з 1 т пластика можна зробити 20 лавок і продати їх за 50 тис. грн корпоративному замовнику для установки в парку міста.

 

Ці приклади – просто зайва ілюстрація, що рішення проблеми інколи легше, ніж можна уявити. Можливо, врешті нам все-таки вдасться когось врятувати.